Меню

Пошук

Не шутите с огнем

alt
ЧТОБЫ НЕ ДОПУСТИТЬ БЕДЫ.

 

C наступлением жаркой погоды  появляется  угроза возникновения и распространения лесных пожаров.. Пожар в  лесу чаще всего возникает по вине человека - это и неосторожное обращение с огнем, и непогашенный костер, и брошенная спичка или сигарета, и детская шалость. Что же необходимо знать, если вам все же придется столкнуться в лесу с пожаром.

КАК ПОСТАРАТЬСЯ НЕ ДОПУСТИТЬ ПОЖАРА В ЛЕСУ 

Прежде всего  необходимо  подготовиться  к  выходу на  отдых , взяв с собой  топор или небольшую лопату. Костер ни в коем случае нельзя разводить под деревьями, особенно в хвойных  молодняках.. Нельзя разводить костер там, где много сухой травы или близко расположены сухие пни. Место для костра необходимо заранее подготовить.Бросать в лесу горящие спички и окуркик атегорически зхапрещается.Владельцы автомобилей должны знать, что «Правилами пожарной безопасности в лесах Украины» запрещается оставлять в лесу промасленные маслом и другими горючими материалами тряпки.

 ЧТО ПРЕДПРИНЯТЬ ПРИ ВСТРЕЧЕ С ПОЖАРОМ В ЛЕСУ?

В случае если вы вовремя заметили зарождающийся пожар, и очаг возгорания имеет незначительную площадь, вы можете принять решение самостоятельно его локализовать и потушить. При наличии поблизости водоема заливайте огонь водой, можно сбивать пламя мокрой материей. Горящую траву можно потушить, используя «веник» из сломанных веток При  значительном  распространении  лесного пожара  необходимо  сообщить о нём  службам лесной охраны в ближайший  сельсовет  или по телефону 101.

Когда долго длится жаркая погода и нет дождей резко возростает опасность возникновения лесных пожаров .В этом случае местная власть может полностью запретить посещение  лесов населением  и въезд в них автотранспорта.

 

 

 

 

Читать більше >>
11 липня 2012

Летний отдых

alt
Ежегодно Семёновский лесхоз  отправляет на отдых детей своих работников. И  в эти жаркие июльские  дни  дети сотрудников гослесхоза  проводят на Чорном море в Николаевской области в г.Очакове  ДОК База отдыха «Ольвия» поправляют своё здоровье.

Стоимость путёвок  для сорока одного ребёнка  и проезд до места отдыха профинансировал гослесхоз и его профсоюзная организация из собственных средств, израсходовав  более ста тисяч гривен. Двадцать семь тисяч гривень компенсировал предприятию Фонд социального страхования

 В гослесхозе понимают, что здоровье нашего будущего - это бесценный капитал.

Читать більше >>
4 липня 2012

Виїздна колегія

15 ЧЕРВНЯ 2012 РОКУ НА БАЗІ ДП «СЕМЕНІВСЬКИЙ ЛІСГОСП» ВІДБУЛАСЬ ВИЇЗДНА КОЛЕГІЯ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО УПРАВЛІННЯ ЛІСОВОГО ТА МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА.

 

 

Виїзне засідання червневої колегії Чернігівського ОУЛМГ, яка відбулася на базі ДП "Семенівське лісове господарство", розпочалося з тривожного повідомлення начальника облуправління Валерія Лозицького про наслідки буревію, що руйнівною хвилею прокотився нашим краєм в перші дні літа. В результаті природної стихії постраждало 125 гектарів лісу.

 

А відвідини Машівського лісництва справили на всіх хороше враження. Головний лісничий держлісгоспу Ігор Шпак показував колегам створені лісокультури - торішні та цьогорічні. Вони в гарному стані. До речі, досвідчений Ігор Шпак раніше працював лісничим Машівського лісництва . Отож лісокультури - це його гордість. І гості на добру згадку сфотографувалися в розкішному молодому сосняку.

 

 

Ми побували в тимчасовому розсаднику сосни звичайної, де застосовувалося механічне поливання. А також ознайомилися із вирощуванням сіянців дуба звичайного та декоративного посадкового матеріалу із закритою кореневою системою.

 

З непідробним інтересом вивчали придбану держлісгоспом нову техніку, яка використовується на лісозаготівлях. Учасники заходу мали можливість побачити трелювання трелювальним пристроєм "Тайфун", роботу трактора зі штовхачем Т-17 і застосування подрібнювача відходів деревини МНР-1. Із задоволенням всі оглянули пристрій обліку пального.

 

 

Чоловікам-керівникам, схвально відгукнувся Валерій Лозицький, треба повчитися у Олександри Дудко, єдиної жінки серед директорського лісівничого загалу, яка так наполегливо дбає про технічні новинки, шукає і вміло їх впроваджує.

 

Коли ж учасники заходу прибули до садиби Машівського лісництва, у багатьох вихопилося: "Яка краса!" А Валерій Лозицький констатував, звертаючись до присутніх: "Садиба кожного лісництва повинна виглядати так, щоб кращим за неї у селі міг бути лише Божий храм."

 

У ландшафтному заповіднику "Хомутівщина", де в сосновому лісі в роки Великої Вітчизняної війни розташовувався загін народних месників, ми зустрілися з героїчним минулим партизанської Семенівщини. Про подвиги земляків нагадують обеліск , стара землянка та високі вікові дерева.

 

А у Блешнянському лісництві всі попрямували на площу, на якій у 2009 році сталася велика пожежа ( спекотного літа біду "занесло" з лісових масивів сусідів з близького зарубіжжя). Опинившись на українсько-російському кордоні, ми переконалися, що семенівські лісівники не гаяли час і попрацювали на совість : на нашому боці дружно ростуть берези та сосни, вже зросту людини дерева сягають. На жаль, зовсім поруч, у росіян, бовваніють обгорілі стовбури.

 

Звісно, учасники виїзного засідання побували й на тій ділянці, якою в липні минулого року нищівно промчав буревій. Буревії стають актуальною проблемою для мешканців Чернігівщини - і лісівникам дуже важко ліквідовувати їх наслідки! Розробка пошкодженої 22-гектарної площі тривала протягом липня-листопада. Зусилля були немарними - нинішньої весни тут зазеленіли нові лісові насадження.

Слід додати , що у Блешнянському лісництві створена клоново-насіннєва плантація. Це -основне джерело надходження генетично покращеного насіння.

 

Весною, у квітні-травні, семенівські лісівники борються з жуками великого соснового довгоносика. Та й самосійна акація біла клопоту завдає. На зрубах, де вона "заселяється," ділянка дискується та проводиться її хімічний обробіток гербіцидами.

 

Всіх непокоїть і проблема всихання ялинників. У минулому році в держлісгоспі було зрубано 33,3 га загиблих ялинників. Протягом І кварталу в нинішньому - 14,4 га. Навесні 2012 року створено 28,8 га лісових культур на місці всохлих ялинників. Постає вибір найбільш оптимальної деревної породи, яка в нинішніх кліматичних умовах повноцінно б замінила ялину. Сосна, головна лісоутворююча порода в таких умовах, є цілком прийнятною для лісовідновлення. Але, крім цього, багатство грунту дозволяє семенівцям дещо поекспериментувати і використовувати при садінні породи-інтродуценти.

 

Тому, водночас із створенням типових лісових культур з переважанням сосни, на окремих ділянках створені дослідні лісові культури за участю таких порід як дугласія Мензіса, вільха чорна, модрина європейська, сосна Веймутова та дуб звичайний.

 

Інтенсивно ведеться на підприємстві й будівництво автодоріг лісогосподарського призначення. Торік було прокладено 2 км, а в цьому році заплановано - 3.

 

Хоча літо дощами почалось, але спека - не за горами. У цей період у лісівників головний клопіт - охорона зелених масивів від пожеж. У Семенівському держлісгоспі встановлена сучасна телевізійна система нагляду за лісами. У її високій якості зображення мали змогу переконатися й учасники виїзного засідання.

 

Хотілося б розповісти про добру традицію, що існує в колективі семенівських лісівників. Тут весь час висаджують лісові культури, присвячені пам'яті тих працівників , які віддали йому не один десяток літ. ( Кілька років тому на згадку про колишнього директора Миколу Козловського, а в нинішньої весни - бухгалтера Миколу Бойка).

 

Слід зазначити, що в ході наради порушувалося немало злободенних тем.

 

Так, головний лісничий Чернігівського ОУЛМГ Юрій Пономаренко наголошував на постійному спостереженні за шкідниками лісу. Про те, як повинен впроваджуватися електронний облік деревини в держлісгоспах, акцентував увагу присутніх у своєму виступі головний інженер облуправління Олександр Кириченко.

 

Валерій Лозицький розповів про свою участь у засіданні колегії, що пройшла на базі Рівненського облуправління ( її провело Державне лісове агентство України). Перед лісівниками ставиться завдання : до кінця року скрізь запровадити електронний облік деревини.

 

З серйозним аналітичним аналізом проблеми підготовки й забезпечення кадрами державних лісогосподарських підприємств нашого краю виступив начальник відділу кадрів облуправління Сергій Мехед. Валерій Лозицький теж стурбовано говорив, що директорам держлісгоспів потрібно досить виважено й відповідально підходити до розв'язання цього питання і заздалегідь підбирати та посилати на навчання молодь, з якої виросте надійна зміна.

 

Завершилася нарада приємним сюрпризом - ми оглянули ошатне помешкання, підготовлене для Семенівського учнівського лісництва, яке буде урочисто відкриватися напередодні початку нового навчального року. Хочеться вірити, що залюблені в природу рідного Полісся підлітки згодом обиратимуть і лісівничі професії...

 

По матеріалам сайта Чернігівського ОУЛМГ

 

 

 Виїздна колегія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Машівське лісництво

 

 

 

 

 

alt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Садиба Машівського лісництва

 

 

 

altalt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Машівське лісництво кв 21.

 Ландшафтний заказник місцевого значення

"ХОМУТІВЩИНА"

Створенний  рішенням Чернігівського облвиконкому від 28.08.1989р №164 з метою збереження та підтримання в належному стані ділянки високопродуктивних хвойних насаджень віком 60-90 рокув на місці, де в роки Великої Вітчизняної війни був розташований партизанський загін. 

altalt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Машівське лісництво

 alt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

  Кв 48 вид.12 пл. 3,7га. Лісові культури 2006 р. Склад 10С+Б.

 В 2005р на зрубі проведено хімічний обробіток гербіцидом порослі акації білої

 

 

 alt

 

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Кв 47 вид.12 площа 6,7га. Лісові культури 2004 р Склад 10С+Б. Вздовж лісової дороги

     створений протипожежний бар'єр з листяних порід шириною 6м.

 

Блешнянське  лісництво.

alt

 

 

 

       

 

 

 

 

 

 

        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Садиба Блешнянського лісництва.

  

alt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       

 

 

 

 

 

Блешнянське лісництво. Вирощування сіянців дуба звичайного з закритою

        кореневою системою.

 

 

 

alt

 

 

 

 

 

 

 

 

       

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

Блешнянське лісництво. Вирощування декоративного посадкового матеріалу з закритою кореневою системою.

  

Блешнянське лісництво.

Теплиці 2 шт.  пл.0,06 га.  розмір 40х8,0м.

 

 

КЛОНОВА  НАСІННЕВА ПЛАНТАЦІЯ

сосни  звичайної

ДП "Семенівський лісгосп"  Блешнянське лісницво

квартал 41                                                                  площа 5,0 га

Розміщення 7х7м.    Схема розміщення - лінійна      Кількість клонів - 25

Рік створення 2009.

 

 

Виїздна колегія
Виїздна колегія
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Блешнянське лісництво кв 22

насадження пошкоджені буреломом в липні 2011 році на площі 22 га.

 

alt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розроблено протягом липня-листопада 2011 року. силами лісгоспу. Наявність на лісосіці великої кількості вивернутих пнів ускладнювало подальшу підготовку грунту, тому було проведено їх корчування .

Блешнянське л-во кв 22.  Липень 2011р

 

alt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Створено лісові культури в 2012 році. Схема змішування :5рС1рБ. Схема розміщення: 2,5х0,7м. Механізована посадка на пл.12 га. машиною садильною МС-1 

 

Блешнянське л-во кв 22. Травень 2012 р

 

 

 

 

Блешнянське лісництво кв 11, 1, 2,

велика лісова пожежа 2009 року на площі 111,5 га.

 

alt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

Проведена розробка згарища ( суцільна санітарна рубка) на площі  51,4  га. силами лісгоспу.  Створено лісові культури в 2010- 2011 р на площі 51,4 га..

Схема змішування :7рСз1рБ ;  9рСз1рДз.  Схема розміщення: 2,5х0,5 м.

Створено протипожежний бар'єр з листяних порід від кордону з РФ.

 

alt
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Блешнянське л-во кв11  Лісові культури 2010р

 

 

Машівське лісництво кв 62 вид.11.4. лісові культури 2012р.

 alt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В квітні-травні  в лісгоспі проводяться наземні міри боротьби з жуками великого соснового довгоносика  шляхом викопки ловчих  ям  розміром 0,25 х 0,25 х 0,3м в рядах  лісових культурх поточного року.

 

 

 

 

 

Будівництво автодоріг  лісогосподарського призначення

 в Костобобрівському лісництві ДП «Семенівський лісгосп»

 

Будівництво дороги в 2012 році..Протяжність - 3 км., ширина земляного полотна 4,5м., проїжджа частина - 3м. Буде виконуватись покриття   грунтовощебеневою сумішшю товщиною-17см., шириною 3м. Створення   земляного полотна виконується власними силами за рахунок притрасових резервів. Грунтові роботи виконуються взятим в аренду екскаватором ЕО- 3323, ємність ковша -0,65м3. Планування виконується власним бульдозером  ДТ-75 та причепним грейдером.

 

 alt
alt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Побудована в 2011 році автодорога лісогосподарського призначення.  

 Протяжність - 2 км., ширина 4,5м., проїзжа частина 3 км. 

 

Нова техніка, яка використовується на лісозаготівлях

в ДП "Семенівський лісгосп"

 

 

alt

 Трактор "Беларус" 1021 з трелювальною лебідкою «Тайфун»EGV65 та штовхочем Т-17

 

ПАРАМЕТРИ:

Лебідка EGV65                                                                         Штовхач Т-17

Ширина - 16,6мм.; довжина - 670мм                                    Закріплен на полурамі

Висота - 1660мм.;  вага 515 кг.                                               Ширина штовхача - 1750мм 

Довжина троса d13мм.- 90м. d12мм- 110м.                           Висота підйому штовхача - 1100мм

Швидкість троса - 0,5-1,03 м/сек  тягова сила 6,5т.              Глибина опускання - 150 мм

 

 

 

 

 

 

Читать більше >>
22 червня 2012

Итоги конкурса

Подведены итоги детских конкурсов „Людина та ліс".

 

В Семёновском лесхозе подведены итоги І этапа Всеукраинского конкурса детского рисунка и сочинения „Людина та ліс". В конкурсах приняли участие около пятидесяти учащихся школ Семёновского района, проявив при этом  любознательность и интерес к лесу и профессии лесовода. В конкурсе детских рисунков  призовые места завоевали воспитанники Семёновской гимназии №2. в работах которых присутствовали и собственное отношение к заданой теме и великолепное оформление работ, согласно положення о проведении конкурсов, и по детски мастерское владение изобразительными средствами.

 1 место у Жилиной Олександры     4-Б класс

Итоги конкурса

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 место  у Савченко Дарии               3-А класс,

 Итоги конкурса
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 место  присуждено Притченко Лии  4-Б класс.

 Итоги конкурса
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

В конкурсе сочинений  1 место у Заец Дианы из Погорельской школы, 2 место у Василенко Арсения, 3 место у Шпак Ирины из Машевской школы.

Поощрительными  призами гослесхоз наградил и остальных  участников.  

 Сочинение  Дианы Заец из с.Погорельцы   мы предлагаем оценить всем  посетителям нашого сайта.

 

«ЩО МЕНІ ЗРОБИТИ ДЛЯ ТЕБЕ, ЛІС ?»

Що мені зробити для тебе, лісе ?

            Стоїш ти мовчазний і грізний

            Немов надійний вартовий

            Ти кожну мить буваєш різний

            То говірливий, то німий.

            Твоя краса, як чисте небо.

            О лісе мій, чому скажи,

            Душа так проситься до тебе,

            А ти, як ліки для душі?

            Планеті ти життя рятуєш,

            Взамін нічого не береш.

            Чому ж так часто ти сумуєш,

            Мені свій біль передаєш?

            Я бачила, як сосни плачуть,

            Я чула їхній скрип нічний.

            Що ж, коли сосни не пробачать

            Нам наше ставлення до них?

            Ламаєм, нівечим, рубаєм,

            Смітим, копаємо, рвемо

            Гриби з корінням вириваєм

            Ягідники в дім несемо ...

            А ліс - живий, він розуміє,

            Лиш стиха вітами хита,

            Хто ж зберегти його зуміє?

            Давно задуматись пора!!!

- Мамо, а чому сосни плачуть? - Я підійшла до високого дерева і ледь торкнулась липкої рідини

- Це смола, доню! - Мама засміялася.

- А мені здається, що це сльози!

 Я поклала долоню на шорстку кору і відчула тепло. Саме після цієї розмови і прийшли до мене рядки цього вірша. Вдома мене не полишала думка: « А що корисного можу зробити для лісу я?

Подумки я часто  уявляла себе хороброю героїнею, яка, рятує ліс від пожежі, а звірів - від бракон'єрів. У мріях усе здавалося чудово. Але з реальністю аж ніяк не в'язалося.

На подвір'ї тато возився з плакатом, на якому був напис: «Бережіть ліс від пожежі!» та малюнок палаючого лісу. Він збирався відвезти його до лісу.

- Тату, візьми мене з собою!

            Швиденько вмощуюся на сидіння і зазираю в причіп трактора.

            - А чому ти кілки з собою береш і сокиру?

            - Треба обгородити кілька мурашників, бо стара огорожа прогнила.

            Я дуже пишаюся тим, що мій татко лісник. Я б сказала лісовик, бо він з такою любов'ю ходить до лісу, як до друга, а друзів у лісі не так уже й багато. А я допомагатиму татові. Правда, плакат почепити помічника з мене не вийшло, а ось мурашники обгороджувати було дуже цікаво.

            ... Дивні ці створення - мурашники. Туди-сюди весь час бігають, метушаться, непосильні ноші на собі тягають, їм навіть нема часу на відпочинок.

            - Це санітари лісу, - каже тато.

            А я порівнюю їх з санітарами нашої лікарні і довго сміюся.

            Стомившись¸ ми присіли під деревом. Вдивляюсь в густу крону і відчуваю затишок і спокій, а ще - вдячність.  Невже ліс мені дякує? Але ж це зовсім крихітна часточка, яку ми з татом зробили для нього...

            Чую над головою якесь торохтіння, намагаюсь розгледіти, хто порушив тишу.

            - То дятел, лісовий тесля, - пояснює тато.

            Ба! Та в лісі також є свої професії! Гадаю, як дзьобом дятел може здавати такий звук та ще робити рівненькі дірочки, неначе свердлом. Заплющую очі ... Диво! Виявляється, зовсім не було ніякої тиші. Тут весло, гамірно, шумно. Стоголосся звуків, свист, щебет, стукіт, порхання  крил, тріск сухого дерева і мелодія лісового шелесту. Ліс живе своїм життям, і воно дуже схоже на наше та ще й допомагає жити нам, людям.

            Мої думки перериває дивна картина: на галявину вистрибують два великі сірі зайці, вони біжать один за одним по колу, немов граються. Я тамую подих! Чому вони мене не бояться, я ж зовсім поруч, хоча й притаїлася.. Погравши, зайці зникають у гущавині лісу, лишаючи приємні спогади. Життя існує, все добре!

            Вбираю в себе чисте повітря, наповнене духмяним різнотрав'ям, хвоєю та ще чимось незвичним. Осі-ось в лісі зацвітуть конвалії і тоді тут запахне казковими парфумами.

            - Тату, а що ми будемо робити в лісі завтра?

            Татко сміється: «А ти в нього спитай, що йому потрібно!».

            - Що мені зробити для тебе, лісе? - Кричу голосно на весь ліс.

            - Приходь до мене, як додому... - чую у відповідь і розумію, який глибокий зміст вклав ліс у ці слова. Отже і ставитися до нього потрібно, як до рідної домівки, і берегти його... Вже вкотре впевнююсь у важливості татової професії. Мабуть, не кожна людина може бути лісником, це дуже мало просто знати про ліс, його потрібно ще відчувати, вміти слухати. А ліс віддячить сповна тому, кому не байдужа його доля.  

           

 

                  

           

 

Читать більше >>
24 травня 2012

Ялинники

alt
Що виростимо на місці всихаючих ялинників?

 

ЛІСІВНИКИ СЕМЕНІВСЬКОГО ЛІСГОСПУ НАБУВАЮТЬ ДОСВІД У ВІДНОВЛЕННІ ЛІСІВ НА МІСЦІ ВСОХЛИХ ЯЛИННИКІВ.

 

Аномально посушливе літо 2010 року стало причиною послаблення та всихання ялинових насаджень. Коренева система ялини поверхнева, під час засухи не встигала повністю постачати в крону дерева необхідну кількість води, а випаровування проходило досить швидко. Ослаблені дерева ялини стали об'єктом для нападу та масового розмноження вторинних шкідників, таких як короїд-типограф.

Такий комплекс чинників привів до масового всихання ялинників на території Семенівського району.

 Проблема всихання лісів актуальна в цілому світі. Починаючи з 1992 року вчені різних країн спостерігають всихання ялинників, дубових та ясеневих насаджень. Всихання  лісів  Північного Заходу Російської Федерації у 2004-2005рр. прийняло розміри екологічної катастрофи на площі 1,9 млн. га.В Білорусі відмічається всихання ялинників на площі 73 тис.га., Польща - 200 тис.га.

Науково-дослідний інститут лісів Фінляндії повідомляє, що між кліматичними перепадами та динамікою всихання деревостанів існує чіткий зв"язок.Інтенсивність відпаду дерев збільшилась внаслідок стрімкого розвитку кореневої губки та опенька. Швидке потепління приводить до масового всихання соснових лісів в Канаді, внаслідок спалахів чисельності шкідника дендроктона.

Розмноження шкідників та грибкових захворювань стримувалось холодними зимами з тривалими морозами -20С і нижче.

У 2011 році ДП "Семенівське лісове господарство" було зрубано 33,3 га загиблих ялинників. Протягом 1 кв. 2012 року зрубано - 14,4га. Частину зрубів залишено під хімічний обробіток, щоб знищити поросль акації білої. Весною 2012 року планується створити 28,8 га лісових культур на місці колишніх ялинників.

alt
Підготовка грунту під лісові культури на ялинниках  має свої особливості. Кореневі лапи ялинових пнів ускладнюють нарізання борозен, неможливо витримувати чітку схему ширини міжрядь. В подальшому висаджуємо дерева без підготовки грунту, що ускладнює догляд за лісовими культурами. Після вирубки з'являється заболоченість території, вода в борознах стоїть до початку травня, тому строки садіння лісу затягуються.

Постає вибір найбільш оптимальної деревної породи, яка в умовах С2, С3 повноцінно замінила б ялину.

Слід зазначити, що дані ялинові насадження до моменту загибелі в основному характеризувалися дуже добрими таксаційними показниками, наприклад ліквідний запас у віці 60 років становив 350-500 м3, діаметр 28-32 см, висота 24-27 м. Як недолік, можна відзначити ураження стовбуровими гнилями в окремих місцях зростання, що непомітно при зовнішньому огляді дерева під час відводів і може призвести до невірного визначення технічної категорії придатності дерева. Отже вибір ялини європейської як головної породи в даних умовах нашими попередниками був виправданий з економічної і лісівничої точки зору, лише несприятливі кліматичні умови завадили ялинникам досягти віку головного користування. За даними В.К. М'якушка, Семенівський район знаходиться на південній границі природного острівного ареалу ялини європейської. Тому ялина, як головна лісоутворююча порода може використовуватись для лісовідновлення в умовах, сприятливих для її росту. Але, враховуючи те, що дані ялинові насадження зростали на цих ділянках протягом тривалого періоду, що безумовно призвело до виснаження грунту на певні поживні елементи необхідні для росту ялини, а також є висока ймовірність зараження грунту шкідниками та хворобами ялини, тому доцільно проводити лісовідновлення із заміною головної породи на інші.

Особливістю лісів ДП «Семенівський лісгосп» є те, що абсолютна більшість насаджень зростають в умовах В2 на піщаних та глинисто-піщаних грунтах. В таких умовах альтернативи сосні звичайній, як головній  лісоутворюючій породі на сьогоднішній день нема. Навіть береза, яка також є маловибагливою до багатства грунту і в молодому віці виявляє непогані показники росту, з віком відчуває нестачу вологи та поживних речовин і нездатна сформувати високопродуктивні насадження.


alt
Площі ж, на яких зростали ялинники, мають не зовсім характерні для лісгоспу, відносно багаті умови С23  Наша головна лісоутворююча порода сосна в таких умовах є цілком прийнятною для лісовідновлення. Але, крім того, багатство грунту дозволяє нам дещо поекспериментувати і використовувати при садінні види, які в звичайних для лісгоспу умовах були б недоцільними. Тому, водночас зі створенням типових лісових культур з переважанням сосни, на окремих ділянках заплановані дослідні лісові культури за участю таких порід як дугласія Мензіса, модрина европейська, сосна Веймутова, дуб звичайний, вільха чорна.

Дуб звичайний та вільха чорна є типовими представниками дендрофлори Полісся, цінними для лісового господарства породами. Останнім часом, протягом тривалого періоду, дубові насадження, як і ялинові послаблюються і гинуть по всій території України з невияснених причин. Як показує практика, інколи поруч із дубовою ділянкою, що всихає, може зростати дубове насадження приблизно одного віку у нормальному стані. В такому випадку не можна говорити про вплив шкідників чи хвороб і навіть зміни гідрологічного режиму.

Діброви здавна становили значну частку лісів Семенівщини, тому необхідно по мірі можливості проводити лісовідновлення з використанням дуба звичайного як головної породи, в умовах, де це можливо.

Вільху чорну використовуватимемо для посадки в заболочених місцях.

Модрина європейська, дугласія Мензіса та сосна Веймутова для нашої місцевості є інтродуцентами. Це цінні в господарському відношенні, швидкоростучі хвойні породи. В даних умовах вони теоретично здатні сформувати високопродуктивні насадження. Впровадження інтродуцентів завжди несе певні ризики, що видно на прикладі акації білої та клена ясенелистого. З екологічної та біоценологічної точки зору будь-які види, нехарактерні для даної місцевості, є небажаними, оскільки вони змінюють видовий склад природних угруповань, який формувався протягом тисячоліть і можуть порушити баланс екосистеми. Тому створювати лісові насадження з порід-інтродуцентів бажано на незначних територіях, а ще краще - створювати плантаційні насадження зі скороченим оборотом рубки. На нашу думку, створення лісових культур за участю модрини, дугласії та сосни Веймутової на частині площ, що звільнилися від ялини, не становитиме загрози для екологічної рівноваги, оскільки ці породи характеризуються низькою інвазійністю, і одночасно дозволить у майбутньому розширити лісосировинну базу лісгоспу. Як відомо, виробники, які можуть запропонувати клієнтам ширший асортимент продукції перебувають у більш вигідному економічному становищі, що особливо відчувається під час кризових ситуацій.

При створенні лісових культур на місці ялинників використовуємо такі схеми:

у Радомському л-ві -

1) 5рСз1рЯз;

2) 5рСз1рДчр;

3) 5рСз1рДз3рМдє1рДз.

На одній ділянці залишені куліси листяних порід з переважанням дуба звичайного. На місці ялинових куліс висаджено сосну звичайну. Вік дуба - 40 років, висота - 10-15 м. Також на деяких ділянках залишені окремі сироростучі дерева дуба, які виконують роль осередків біорізноманіття. Маємо надію, що з часом сосна вирівняється по висоті з дубом і утворяться складні змішані різновікові насадження, які є біологічно більш стійкими, що особливо важливо з огляду на глобальні зміни клімату, які несуть потенційну загрозу природі та людству.

У Костобобрівському лісництві:

1) 10рДгл;

2) в шахматному порядку модрина европейська з сосною звичайною 10 х 10м, у міжряддях між бороздами, з одночасним підновленням грунту;

3) 5рДз1рМдє (дана схема успішно використовується в Тростянецькому лісгоспі Сумської області);

4) ланками дуб з вільхою (на підвищенннях дуб, в пониженях - вільха);

5) традиційна схема 5рСз1рДз (з введенням у соснові ряди кожне 20 посадкове місце сосни Веймутової на частині площі).

Враховуючи, що на значній частині ялинових зрубів протягом весняного періоду спостерігається перезволоження, у цьому році висіяно 2800 жолудів дуба звичайного для отримання сіянців із закритою кореневою системою, що дозволить нам не залежати від погодних умов і проводити садіння лісу протягом усього безморозного періоду.

Такі досліди збагатять досвід лісівників при створенні лісових культур, урізноманітнять видовий склад лісів. Маємо надію, що створені нами лісові культури у майбутньому стануть достойною заміною ялиновим насадженням. Хоча кінцевий результат побачать наші діти та онуки.

Читать більше >>
27 квітня 2012
Copyright 2009 © Семенівське лісове господарство