Меню

Пошук

Ялинники

alt
Що виростимо на місці всихаючих ялинників?

 

ЛІСІВНИКИ СЕМЕНІВСЬКОГО ЛІСГОСПУ НАБУВАЮТЬ ДОСВІД У ВІДНОВЛЕННІ ЛІСІВ НА МІСЦІ ВСОХЛИХ ЯЛИННИКІВ.

 

Аномально посушливе літо 2010 року стало причиною послаблення та всихання ялинових насаджень. Коренева система ялини поверхнева, під час засухи не встигала повністю постачати в крону дерева необхідну кількість води, а випаровування проходило досить швидко. Ослаблені дерева ялини стали об'єктом для нападу та масового розмноження вторинних шкідників, таких як короїд-типограф.

Такий комплекс чинників привів до масового всихання ялинників на території Семенівського району.

 Проблема всихання лісів актуальна в цілому світі. Починаючи з 1992 року вчені різних країн спостерігають всихання ялинників, дубових та ясеневих насаджень. Всихання  лісів  Північного Заходу Російської Федерації у 2004-2005рр. прийняло розміри екологічної катастрофи на площі 1,9 млн. га.В Білорусі відмічається всихання ялинників на площі 73 тис.га., Польща - 200 тис.га.

Науково-дослідний інститут лісів Фінляндії повідомляє, що між кліматичними перепадами та динамікою всихання деревостанів існує чіткий зв"язок.Інтенсивність відпаду дерев збільшилась внаслідок стрімкого розвитку кореневої губки та опенька. Швидке потепління приводить до масового всихання соснових лісів в Канаді, внаслідок спалахів чисельності шкідника дендроктона.

Розмноження шкідників та грибкових захворювань стримувалось холодними зимами з тривалими морозами -20С і нижче.

У 2011 році ДП "Семенівське лісове господарство" було зрубано 33,3 га загиблих ялинників. Протягом 1 кв. 2012 року зрубано - 14,4га. Частину зрубів залишено під хімічний обробіток, щоб знищити поросль акації білої. Весною 2012 року планується створити 28,8 га лісових культур на місці колишніх ялинників.

alt
Підготовка грунту під лісові культури на ялинниках  має свої особливості. Кореневі лапи ялинових пнів ускладнюють нарізання борозен, неможливо витримувати чітку схему ширини міжрядь. В подальшому висаджуємо дерева без підготовки грунту, що ускладнює догляд за лісовими культурами. Після вирубки з'являється заболоченість території, вода в борознах стоїть до початку травня, тому строки садіння лісу затягуються.

Постає вибір найбільш оптимальної деревної породи, яка в умовах С2, С3 повноцінно замінила б ялину.

Слід зазначити, що дані ялинові насадження до моменту загибелі в основному характеризувалися дуже добрими таксаційними показниками, наприклад ліквідний запас у віці 60 років становив 350-500 м3, діаметр 28-32 см, висота 24-27 м. Як недолік, можна відзначити ураження стовбуровими гнилями в окремих місцях зростання, що непомітно при зовнішньому огляді дерева під час відводів і може призвести до невірного визначення технічної категорії придатності дерева. Отже вибір ялини європейської як головної породи в даних умовах нашими попередниками був виправданий з економічної і лісівничої точки зору, лише несприятливі кліматичні умови завадили ялинникам досягти віку головного користування. За даними В.К. М'якушка, Семенівський район знаходиться на південній границі природного острівного ареалу ялини європейської. Тому ялина, як головна лісоутворююча порода може використовуватись для лісовідновлення в умовах, сприятливих для її росту. Але, враховуючи те, що дані ялинові насадження зростали на цих ділянках протягом тривалого періоду, що безумовно призвело до виснаження грунту на певні поживні елементи необхідні для росту ялини, а також є висока ймовірність зараження грунту шкідниками та хворобами ялини, тому доцільно проводити лісовідновлення із заміною головної породи на інші.

Особливістю лісів ДП «Семенівський лісгосп» є те, що абсолютна більшість насаджень зростають в умовах В2 на піщаних та глинисто-піщаних грунтах. В таких умовах альтернативи сосні звичайній, як головній  лісоутворюючій породі на сьогоднішній день нема. Навіть береза, яка також є маловибагливою до багатства грунту і в молодому віці виявляє непогані показники росту, з віком відчуває нестачу вологи та поживних речовин і нездатна сформувати високопродуктивні насадження.


alt
Площі ж, на яких зростали ялинники, мають не зовсім характерні для лісгоспу, відносно багаті умови С23  Наша головна лісоутворююча порода сосна в таких умовах є цілком прийнятною для лісовідновлення. Але, крім того, багатство грунту дозволяє нам дещо поекспериментувати і використовувати при садінні види, які в звичайних для лісгоспу умовах були б недоцільними. Тому, водночас зі створенням типових лісових культур з переважанням сосни, на окремих ділянках заплановані дослідні лісові культури за участю таких порід як дугласія Мензіса, модрина европейська, сосна Веймутова, дуб звичайний, вільха чорна.

Дуб звичайний та вільха чорна є типовими представниками дендрофлори Полісся, цінними для лісового господарства породами. Останнім часом, протягом тривалого періоду, дубові насадження, як і ялинові послаблюються і гинуть по всій території України з невияснених причин. Як показує практика, інколи поруч із дубовою ділянкою, що всихає, може зростати дубове насадження приблизно одного віку у нормальному стані. В такому випадку не можна говорити про вплив шкідників чи хвороб і навіть зміни гідрологічного режиму.

Діброви здавна становили значну частку лісів Семенівщини, тому необхідно по мірі можливості проводити лісовідновлення з використанням дуба звичайного як головної породи, в умовах, де це можливо.

Вільху чорну використовуватимемо для посадки в заболочених місцях.

Модрина європейська, дугласія Мензіса та сосна Веймутова для нашої місцевості є інтродуцентами. Це цінні в господарському відношенні, швидкоростучі хвойні породи. В даних умовах вони теоретично здатні сформувати високопродуктивні насадження. Впровадження інтродуцентів завжди несе певні ризики, що видно на прикладі акації білої та клена ясенелистого. З екологічної та біоценологічної точки зору будь-які види, нехарактерні для даної місцевості, є небажаними, оскільки вони змінюють видовий склад природних угруповань, який формувався протягом тисячоліть і можуть порушити баланс екосистеми. Тому створювати лісові насадження з порід-інтродуцентів бажано на незначних територіях, а ще краще - створювати плантаційні насадження зі скороченим оборотом рубки. На нашу думку, створення лісових культур за участю модрини, дугласії та сосни Веймутової на частині площ, що звільнилися від ялини, не становитиме загрози для екологічної рівноваги, оскільки ці породи характеризуються низькою інвазійністю, і одночасно дозволить у майбутньому розширити лісосировинну базу лісгоспу. Як відомо, виробники, які можуть запропонувати клієнтам ширший асортимент продукції перебувають у більш вигідному економічному становищі, що особливо відчувається під час кризових ситуацій.

При створенні лісових культур на місці ялинників використовуємо такі схеми:

у Радомському л-ві -

1) 5рСз1рЯз;

2) 5рСз1рДчр;

3) 5рСз1рДз3рМдє1рДз.

На одній ділянці залишені куліси листяних порід з переважанням дуба звичайного. На місці ялинових куліс висаджено сосну звичайну. Вік дуба - 40 років, висота - 10-15 м. Також на деяких ділянках залишені окремі сироростучі дерева дуба, які виконують роль осередків біорізноманіття. Маємо надію, що з часом сосна вирівняється по висоті з дубом і утворяться складні змішані різновікові насадження, які є біологічно більш стійкими, що особливо важливо з огляду на глобальні зміни клімату, які несуть потенційну загрозу природі та людству.

У Костобобрівському лісництві:

1) 10рДгл;

2) в шахматному порядку модрина европейська з сосною звичайною 10 х 10м, у міжряддях між бороздами, з одночасним підновленням грунту;

3) 5рДз1рМдє (дана схема успішно використовується в Тростянецькому лісгоспі Сумської області);

4) ланками дуб з вільхою (на підвищенннях дуб, в пониженях - вільха);

5) традиційна схема 5рСз1рДз (з введенням у соснові ряди кожне 20 посадкове місце сосни Веймутової на частині площі).

Враховуючи, що на значній частині ялинових зрубів протягом весняного періоду спостерігається перезволоження, у цьому році висіяно 2800 жолудів дуба звичайного для отримання сіянців із закритою кореневою системою, що дозволить нам не залежати від погодних умов і проводити садіння лісу протягом усього безморозного періоду.

Такі досліди збагатять досвід лісівників при створенні лісових культур, урізноманітнять видовий склад лісів. Маємо надію, що створені нами лісові культури у майбутньому стануть достойною заміною ялиновим насадженням. Хоча кінцевий результат побачать наші діти та онуки.


Друкувати
Copyright 2009 © Семенівське лісове господарство